понедельник, 15 июня 2015 г.

Питання № 3. 1. Яких правил слід дотримуватися при написанні власних і загальних назв?

Яких правил слід дотримуватися при написанні власних і загальних назв?
Выноска со стрелкой вправо: И в загальних назвах  У заг. назвах після після 9 букв перед приголосними, крім [й]: Выноска со стрелкой влево: И у власних назвах  1. після шиплячих: Вашингтон;  2. лише в географічних назвах:  *з кінцевим -ида, -ика:   Антарктида, Мексика;  *із звукосполученням -ри- перед приголосним: Гринвіч;  3. у ряді інших географічних назв після приголосних згідно з традиційною вимовою:  

Питання № 3. Як ви розрізняєте написання українських та іншомовних слів?

Як ви розрізняєте написання українських та іншомовних слів?

Правила написання українських та іншомовних (тобто таких, що недавно запозичені з інших мов) слів часто бувають зовсім різними. Тому для правопису важливо вміти розрізняти їх.
1. Майже всі слова, які починаються з а, е і більшість на і — іншомовного походження: абажур, абрикос, евкаліпт, екзотичний, ідея, історія.
2. В іншомовних словах бувають збіги голосних: біолог, буржуазія, ідеал, океан. В українських — збіги можливі лише на межі префікса і кореня: виорати, наодинці. Таких слів небагато.
3. Іншомовним словам властиві важкі для вимови збіги приголосних: абстрактний, пункт, смокінг.
4. Іншомовного походження всі ті слова, які мають звук ф: фрукт, сифон (за винятком трьох слів: Фастів, форкати, фе).

5. Частина іншомовних слів з кінцевим голосним не відмінюється: амплуа, пюре, радіо. Запозичений іменник пальто в українській мові відмінюється: пальта, пальтом та ін.


Питання № 2. З якими словниками вам доводилося працювати? Коротко охарактеризуйте кожен із них

Енциклопедичні словники
словники фіксують і пояснюють не слова, а повязані з тими чи іншими словами (як назвами відповідних явищ) відомості з різноманітних ділянок знання, мистецтв, виробництва, політичного життя тощо. 

*Перекладні словники
найпоширеніший тип сучасних термінологічних словників. Більшість серед них російсько-українські видання, що зумовлено як об'єктивними потребами професійного спілкування, так і синдромом залежності, виробленим у попередні роки: намаганням довести, що українська мова здатна називати всі наукові поняття у власний спосіб.


* Енциклопедично-довідкові словники
словники дають пояснення наукових понять, а не просто фіксують терміни. Словникова стаття в лексикографічних працях такого типу складається з двох частин: назви поняття і його означення

* Тлумачно-перекладні словники


це праці змішаного типу, які перекладають термін іноземною мовою (або кількома мовами) і подають його тлумачення.



* Електронні словники
по кожному слову дається кілька перекладів і контекстні приклади використання слова.

Питання № 1. Наявність в мові слів іншомовного походження – це добре чи ні, позитивне чи негативне явище?

1. Наявність в мові слів іншомовного походження – це добре чи ні, позитивне чи негативне явище?

Безперечно, чуже слово відіграє неоціненну роль у культурному розвитку народу. Переходячи з однієї мови в іншу, воно ніби приносить з собою частинку своєї культури чи науки. Наприклад, французькі чепурухи доглядали за акуратністю рук і, особливо, нігтів - і так з'явилося похідне від латинського manus - рука і cura - догляд - слово манікюр. Саме від французів інші народи запозичили не просто слово, а й гігієнічну звичку, що потім переросла у своєрідний догляд за формою, кольором, розміром нігтів. Чужі слова, таким чином, розширювали обрії знань і культури того чи іншого народу.